Тетяна Мещерякова для НШ-УВ.
Василь Марочкін (16 червня 1951 р.) – письменник, історик, кандидат історичних наук, автор книг поезій, двох монографій з історії пізнього українського середньовіччя і понад 170 наукових літературних публікацій в періодичних виданнях України, США, Канади, Австралії, Польщі.
Книга «Місяць любови» видана видавництвом „Апріорі” Львів у 2023 році, обʼємом 358 сторінок, в твердій обкладинці.
Книга являє собою квінтесенцію прозової творчості автора і обʼєднує оповідання, новели, бувальщину, диптихи, етюди, легенду, образки і історичну повість «Чотири бочки токаю».
«Місяць любови» охоплює широкий історичний простір – антифеодальний визвольний рух в Україні в першій чверті ХVІІ століття, Першу світову війну, большевицький терор, Голодомор, Другу світову війну, війну Радянського Союзу в Афганістані, період еміграції до Канади. Один невеликий за розміром образок згадує часи геніального полководця Олександра Македонського. Стиль написання книги описовий, наративний, в формі розповіді про сукупність подій, фактів, які складають текст. Мова українська, місцями російська – для відтворення автентичності діалогів.
Мене спіймало, що називається, на «гачок», перше оповідання «Сонце бачило все».
Події починаються в 1915 році, в період Першої світової війни і продовжуються у 1920 році, коли відбувається радянсько-українська, або більшовицько-українська війна, де зустрічаються два вояки, які в 1915 році воювали в протиборчих арміях, а в 1920 році воюють в одній армії на стороні УНР. Цікава колізія виникає між героями оповідання Степаном Іваничуком і Охріменком. Останнього рятує від смерти українська пісня. Дуже зацікавила мене складна проблематика стосунків окупаційної німецької влади з українським населенням окупованих територій, що значною мірою розходиться з офіційною, комуністичною пропагандою.
Деякі підтвердження цієї неоднозначості я мала від своєї мами, яка перебувала в окупації в Одесі, а також від свого товариша із Старокостянтинова Хмельницької області, який маленьким перебував під німецькою окупацією.
Сподобалось і здивувало одкровення німецького капітана: «В німецькій армії від рядового до генерал-фельдмаршала харч один. Наш командант дивізії, коли і їсть щось інше, то за рахунок власної кишені. Це в робітничо-селянській Червоній армії солдати, офіцери та генерали мають різний харч».
В історичній повісті «Чотири бочки токаю» описуються події 1625 року. Влітку того року король Сигізмунд ІІІ Ваза вирішив приборкати «козацьку сваволю», зібрав каральне військо, яке у вересні на чолі із Станіславом Конецпольським вирушило проти козаків.
Повість в цікавій, захоплюючій манері розповідає, як молодий козак Остап Чапленко їде з Пирятина до Києва, а потім до Львова за чотирма бочками пороху, які виготовлені в порохівні Мюнхена. Але, щоб доправити бочки до Січі, вирішили замаскувати їх під чотири бочки токаю. На бочки з порохом майстер-палітурник перенесе штемпелі з бочок з токайським вином. Потім бочки з порохом будуть перевезені до Перемилі, на річці Стир, а звідти водним шляхом до Січі.
Чудово виписані колоритні фігури героїв повісті, показане саморозкриття людей в дії, в живих сценах і епізодах, в характерних, значущих репліках, з допомогою промовистих деталей.
Яскравими, різнокольоровими фарбами, широкими мазками описується ярмарок в Пирятині, різноманіття люду, їхне вбрання, говірка.
Автор не описує, як успішно вдалося доправити чотири бочки з порохом до Січі, як завершилось приборкання козацької сваволі Станіславом Конецпольським.
Допитливий читач може дізнатися про все це самостійно, прочитавши історичні документи. Автор зацікавлює нас в подальшому вивченні української історії.
На мою думку, ця книга буде цікава широким верствам українського суспільства.
The post Рецензія на книгу Василя Марочкіна «Місяць любови» appeared first on New Pathway Ukrainian News | Новий Шлях Українські Вісті.