Орися Олійник, член УМТА.
Як швидко пролетів останній рік! Знову березень, знову відзначуємо життя нашого Кобзаря та генія Тараса Шевченка — поета, письменника, художника й пророка. В березні Шевченко і народився (9-го) і відійшов у вічність (10-го). Цього року припалa 211-та річниця з дня його народження та 164-та річниця смерті, і ми українці тут в Едмонтоні, як кожного року українці по всіх куточках світу, відзначали цю річницю концертом в його честь.
Чому саме з року в рік ми постійно вшановуємо Шевченка? Відповідь на це питання зовсім просте. Оспівуючи у своїх творах чарівну природу своєї Батьківщини та описуючи її історію та складну долю, Шевченко розкрив усю красу України і таким чином розбудив своїх відчизників та навчив їх любити її так, як він сам її любив — безмежно!
“Шевченко був професійним художником з ласки Божої і поетом з Божого покликання для спасіння українського народу’’, пише Галина Котович у підготовленому нею сценарії концерту для ведучої Олі Миц. “У гарячій любові до України, Шевченко ставив у поемах мальовничі описи українських земель. Його поетичний геній ішов в парі з образотворчим мистецтвом.’’
І не можна забувати, що хоч основи нової української літературної мови заклав Іван Котляревський, то процес формування нової української літератури і літературної мови тривав майже півстоліття і закінчився літературно-мовною діяльністю Тараса Шевченка. Як пише науковець Іван Огієнко (пізніший митрополит Іларіон) в своїй праці «Історія української літературної мови»: “В історії розвою української літературної мови Шевченко закінчив ту добу, що розпочалася Котляревським, і велася його наслідувачами. Він став синтезою цієї мови і він же поставив її на добру путь дальшого розвою. … , всім стало ясно, що Шевченко таки вивів цю мову на шлях ширшого літературного розвою.’’
Саме завдяки цим його монументальним досягненням впродовж його вкрай важкого життєвого шляху, Україна змогла вдержатись та витримати всі випробування наступних років.
Концерт, спільно влаштованим заходами Едмонтонського відділу Конґресу Українців Канади та Українського Музичного Товариства Альберти (УМТА), відбувся в неділю 9-го березня, о годині 2:30 попол., в приміщенні Дому української молоді. Гасло концерту — «Борітеся … поборете!» Вступ на концерт при дверях проходив за добровільними пожертвами на Фонд Приятелів Збройних Сил України. Цей фонд заснований Ліґою Українців Канади та Ліґою Українок Канади, і з 2014-го року підтримує військовослужбовців Збройних Сил України.
Концерт розпочався двома привітами — перший від Едмонтонського відділу Конґресу Українців Канади, п. Микола Воротиленко на місце голови п. Дмитра Петрущака, а відтак п. Вікторія Божко, генеральний консул України в Едмонтоні.
Згідно з традицією концертів в пошані Шевченка, програма концерту розпочалася співом Заповіту. Вийшов Камерний хор «Нове життя», присутні встали і пролунали звуки усіма знаного Гимну-Заповіту. Програма проходила як слідує:
ЗАПОВІТ (Т. Шевченко, гармонізація Л. Ященка); СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ (Т. Шевченко, муз. В. Іконника); В НАШІМ КРАЇ ЙДЕ ВІЙНА (сл. і муз. невідомого автора, обр. В. Семковича), Камерний хор «Нове життя», дириґент: Олександра Гринюк.
УЧІТЕСЯ, БРАТИ МОЇ! (літературно-музична композиція),
Рідна школа парафії Св. Юрія Переможця, 3, 4 і 5 класи, дириґент: Олена Шевчук, директорка: Оля Миц.
ПРО ЩО БУЛИ ЙОГО СЛОВА (віршована композиція), юнацька театральна студія «Гомін» при Організації Українок Канади ім. Ольги Басараб, художній керівник: Влад Лісніченко.
ДУМИ МОЇ (муз. А. Пивоварова, обр. для ансамблю бандуристів В. Ткачук); СЮЇТА (Т. Шевченко, обр. О. Махлая); САДОК ВИШНЕВИЙ (Т. Шевченко, обр. Л. Ткаченка), Ансамбль бандуристів «Феєрія», музичний керівник: Оксана Коломієць.
ГАМАЛІЯ (Т. Шевченко, опрацювання гурту Фата Моргана); ДУМИ МОЇ (Т. Шевченко, муз. М. Лисенка, обр. О. Токар), Хор «Верховина» при Спілці української молоді, дириґент: Наміша Ґрінінґ, фортепіяновий супровід: Ганя Камбел.
Хор «Верховина» при Спілці української молоді, дириґент: Наміша Ґрінінґ
ШЛЯХ ХУДОЖНИКА, відео монтаж, текст: Г. Котович, відео компіляція: І. Шмігельська.
НАДІЯ. ПРИСВЯТА ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ (поетична вистава), Курси українознавства ім. Івана Франка, виступають: Ілля Баранов, Амалія Кріль, Георгій Нагацький, Анна Петраш, Софія Романова, Діяна Яремчук, художній керівник: Мирослава Оксентюк, директор курсів: Лілія Суха.
ПОДИВЛЮСЯ, АЖ СВІТАЄ (Т. Шевченко, муз. В. Прокопенка), виконує: жіночий хор; У НАШІМ РАЇ НА ЗЕМЛІ (Т. Шевченко, муз. М. Дацко), солістка: Наталія Онищук, хор «Дніпро», дириґент: Ірина Шмігельська.
Хор “Дніпро”, дириґент Ірина Шмігельська
СЛАВІМО, БРАТТЯ, УКРАЇНУ!, сл. С. Александрової, читає: Соломія Миц.
РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ (Т. Шевченко, муз. Д. Крижанівського, обр. В. Косенка), вуконують хори: «Дніпро» та «Нове життя», дириґент: Ірина Шмігельська, фортепіяновий супровід: Ірина Тарнавська.
В заключним слові п. Ірина Шмігельська, тимчасова голова УМТА, сказала так: “Ми вшановуємо Тараса Шевченка, дух і стійкість якого продовжують надихати людину, народ, націю та світ. Сьогодні ми приймаємо його віру та прив’язуємося до його кредо: невпинно йти вперед, відстоюючи справедливість, правду і свободу. «Борітеся… поборете! »’’. Також висловила подяку усім за їхню допомогу в тому, щоб цей концерт відбувся успішно, а особливо, “…ведучій, Олі Миц за те, що поділилася своїм даром говорити біля мікрофона з такою легкістю’’ та “члену УМТА Галині Котович, яка майстерно підібрала тему концерту та чітко підготувала текст для ведучої.’’
На закінчення усі присутні встали та разом з хорами «Дніпро» та «Нове життя» відспівали ДЕРЖАВНИЙ ГИМН УКРАЇНИ.
При вході добровільні датки принесли $2,375 на Фонд Приятелів Збройних Сил України. Щиро дякуємо усім жертводавцям.
Дозвольте мені поділитися особистим спомином з моїх дитячих років. Признаюсь, що я надто мало подій пам’ятаю з дитинства. Але таки добре пригадую, коли мені ще не було сім років і я вивчала Шевченковий вірш «Розрита Могила». Очевидно, це було з ініціятиви та з допомогою мого батька. “Світе тихий, краю милий, моя Yкраїно. …’’ І пам’ятаю як я повторювала рядки цієї поеми, а Тато мій: “Ану ще раз!” Дякую, Тату!
Я впевненa, що більшість із вас, хто читає це, точно знають, чому я згадую про це зараз. Цей відносно короткий вірш написаний 1843 р., складається з 53-ох коротесеньких рядків, які говорять нам про те, хто є нашим ворогом, і попереджають нас, що ми повинні бути дуже обережними у своїх стосунках з ним. У творах своїх Шевченко часто оспівував героїчне минуле українського народу особливо про козацтво та їхню добу. Але тут він докоряє гетьману Богдану Хмельницькому, за вчинок два століття перед тим.
Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Ось так Шевченко висловив свій жаль про подію що відбулась два століття перед ним, та попереджає нас і остерігає щодо сьогоднішних подій.
На кінець згадаю твір «СВЯТИЙ ДНІПРО» (1992), ораторіальний літопис, муз. В. Кікти, сл. С. Майданської. Ораторія створена до 40-річчя едмонтонського хору «Дніпро» (1993). Ідеться тут про слова в другій частині: “… Слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру…’’
“Ми так давно сюди прийшли…
“А час так непомітно прошумів.
Ми все ще тут, ми так давно сюди прийшли…’’
Стільки часу проминуло, скільки завірюх перейшло “На цій землі, освяченій Дніпром…’’… а ми все ще тут!
Тарас Шевченко так багато писав про Дніпро. В його творах Дніпро стає наче символом нашої духовності, нашої сили, нашого буття. Здається мені — це неначе ознака від нашого Великого Кобзаря, нашого Пророка, що пробудив нас два століття тому і в цей час віщує нам українцям кращу долю.
“Борітеся – поборете,’’ каже нам Шевченко, “Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!’’
The post «БОРІТЕСЯ… ПОБОРЕТЕ!» Шевченківський Концерт в Едмонтоні 2025 appeared first on New Pathway Ukrainian News | Новий Шлях Українські Вісті.